Aнглійською Українською
Нові надходження Зв'язок

 


Сайт створено за підтримки
2011 Том IX № 1


Структурні та енергетичні властивості молекули (3S,4R)-3,4,5-тригідроксипентаналу за даними квантово-механічних розрахунків

Т.Ю. Ніколаєнко1, Л.А. Булавін1, Д.М. Говорун2,3

1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка
просп. Академіка Глушкова, 4, Київ, 03022, Україна

2 Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
вул. Академіка Заболотного, 150, Київ, 03680, Україна

3 Інститут високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка
просп. Академіка Глушкова, 2, корп. 5, Київ, 03022, Україна

Резюме. На рівні теорії MP2/6-311++G(d,p)//DFT B3LYP/6-31G(d,p) проведено повний конформаційний аналіз (3S,4R)-3,4,5-тригідроксипентаналу — альдегідної (лінійної) форми біологічно важливої молекули 2-дезокси-D-рибози. Одержано 670 її конформерів із відносними енергіями Гіббса за нормальних умов у межах 0÷11,4 ккал/моль. Визначено бар’єри перетворення в газовій фазі 2-дезокси-D-рибози з лінійної форми у форму фуранозного (29,5 ккал/моль для α- і 28,1 ккал/моль для β-аномера) і піранозного (39,1 ккал/моль для α- та 30,7 ккал/моль для β-аномера) кілець. Встановлено істотну роль квантових ефектів у цих процесах. За методом Мерца-Коллмана розраховано ефективні атомні заряди і показано, що усереднені за всіма конформерами їхні значення задовільно передають дипольний момент молекули. Зафіксовано лінійну кореляцію EHB[ккал/моль]=219·ρcp[ат.од.]-0,43 між енергією EHB внутрішньомолекулярних диводневих зв’язків та густиною ρcp електронного заряду в критичній точці типу (3,-1) на відповідній лінії зв’язку.

Ключові слова: (3S,4R)-3,4,5-тригідроксипентанал, 2-дезокси-D-рибоза, конформаційний аналіз, реакція аномеризації, атомні заряди, диводневі зв’язки.

Full-text in PDF  


Внутрішньомолекулярні ван-дер-ваальсові контакти в низькомолекулярних моделях цукрово-фосфатного кістяка 2′-дезоксирибополінуклеотидів: аналіз топології електронної густини

І.С. Войтешенко1, Р.О. Жураківський2, Л.А. Булавін1, Д.М. Говорун2,3

1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка
просп. Академіка Глушкова, 4, Київ, 03022, Україна

2 Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
вул. Академіка Заболотного, 150, Київ, 03680, Україна

3 Інститут високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка
просп. Академіка Глушкова, 2, корп. 5, Київ, 03022, Україна

Резюме. Уперше методом аналізу топології електронної густини на рівнях теорії DFT B3LYP/6-31++G(d,p) і DFT B3LYP/6-31G(d,p) виявлено 469 внутрішньомолекулярних ван-дер-ваальсових контактів типу O…O (408), C…O (37), O…P (5) і O…Na+ (19), що стабілізують деякі з 2677 досліджених конформерів низькомолекулярних моделей цукрово-фосфатного кістяка 2′-дезоксирибополінуклеотидів. Представлено їхні електронно-топологічні, енергетичні та геометричні характеристики.

Ключові слова: внутрішньомолекулярні ван-дер-ваальсові контакти, модельний біцукрово-фосфатний залишок, квантово-хімічні дослідження, аналіз топології електронної густини.

Full-text in PDF  


Технологія отримання ентеротоксинів Escherichia coli у виробничих умовах

Ю.С. Сухарєв

Харківська державна зооветеринарна академія
Мала Данилівка, Дергачівський р-н, Харківська обл., 62341, Україна

Резюме. Уперше розроблено технологію отримання ентеротоксинів Escherichia coli у виробничих умовах, придатну для масового біофабричного виробництва анатоксинів. Використано високотоксигенні штами — продуценти термостабільного і термолабільного ентеротоксинів, визначено оптимальні параметри їх культивування, стимуляції токсиноутворення та детоксикації ентеротоксинів. Перевагами технології є мінімізація числа операцій та їх тривалості, автоматизація культивування, контроль і корекція його окремих стадій. Отримані анатоксини пропонуються для використання як імунізуючі препарати для створення антитоксичного імунітету при профілактиці та лікуванні колібактеріозу сільськогосподарських тварин.

Ключові слова: Escherichia coli, ентеротоксини, детоксикація, анатоксини.

Full-text in PDF  


Вплив холестерину і його естерів на проникність шкіри in vivo та in vitro у пацюків і мишей

І.А. Кравченко1,2, Ю.О. Бойко2, Н.С. Новікова1, А.В. Єгорова1,2,
С.А. Андронаті1,2

1 Фізико-хімічний інститут імені О.В. Богатського НАН України
вул. Люстдорфська дорога, 86, м. Одеса, 65080, Україна

2 Одеський національний університет імені І.І. Мечникова,
кафедра фармацевтичної хімії
вул. Дворянська, 2, м. Одеса, 65082, Україна

Резюме. Ліпідний матрикс рогового шару відіграє важливу бар’єрну роль у шкірі ссавців. Основні ліпіди, які входять до його складу, — цераміди, холестерин та жирні кіслоти. Вивчено вплив естерів холестерину на проникність рогового шару in vitro та in vivo за допомогою коразолового тесту та комірок Франсу. Вплив естерів холестерину на плинність лецитинових ліпосом вивчено флуорометричним методом. Показано, що включення естерів холестерину до складу трансдермальних терапевтичних систем підвищує проникність рогового шару для 7-бром-5-(2’-хлор)феніл-1,2-дигідро-3Н-1,4-бенздіазепін-2-ону. Включення естерів до складу ліпосом призводить до підвищення плинності останніх. Продемонстровано, що естери холестерину можуть бути ефективними підсилювачами крізьшкірної проникності.

Ключові слова: естери холестерину, трансдермальний, ліпосоми, шкіра, in vitro, in vivo.

Full-text in PDF  


Динаміка складу і вмісту ефірної олії у глиці та шишках Cupressus arizonica Greene протягом вегетації

Н.Ю. Марчук, Б.О. Виноградов, В.М. Єжов

Лабораторія біохімії та біотехнології
Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр
Національної академії аграрних наук України (НБС-ННЦ НААНУ)
Нікіта, Ялта, АР Крим, 98648

Резюме. Наведено результати вивчення динаміки складу та вмісту ефірної олії у глиці й шишках Cupressus arizonica Greene протягом вегетації в умовах Південного берега Криму. Основними компонентами ефірної олії, одержаної з глиці, були умбеллулон (12 %), цис-мууролу-4(14),5-дієн (12 %), α-пінен (7,3 %), лімонен (5,9 %), α-акоренол (5,9 %), цис-мууролу-3,5-дієн (5,3 %), терпінен-4-ол (4,3 %); із шишок – α-пінен (66,9 %), мірцен (12 %), β-пінен (4,9 %) і лімонен (4,6 %).

Ключові слова: Cupressus arizonica, ефірна олія, α-пінен, умбеллулон, лімонен.

Full-text in PDF  


Антимікробний вплив препаратів наночастинок металів на мікрофлору харчових продуктів

В.В. Олішевський, А.І. Маринін, Ю.О. Дашковський, С.В. Ткаченко, О.Б. Щербаков

Національний університет харчових технологій
вул. Володимирська, 68, Київ-33, 01601, Україна

Резюме. Встановлено антимікробну дію препаратів наночастинок металів (ПНМ) Ag, Au, CeO2 в низьких концентраціях (0,5-7,5 мг/л) на чисті культури мікроорганізмів Escherichia coli ІЕМ-1, Bacillus subtilis БТ-2 і Saccharomyces cerevisiae ОБ-3. Визначено посилення на 1-2 порядки антимікробної дії ПНМ Ag у композиції з ПНМ Au на чисті культури мікроорганізмів (В. subtilis БТ-2, S. cerevisiae ОБ-3). Встановлено тривалу антимікробну дію ПНМ Ag на мікрофлору непастеризованого пива, зокрема зниження на 16 % бактеріальної та на 41 % дріжджової мікрофлори через 504 год (21 доба) експозиції.

Ключові слова: препарати наночастинок металів, zeta-потенціал, антимікробні властивості, контамінуюча мікрофлора, непастеризоване пиво.

Full-text in PDF  


Супрамолекулярний комплекс тритерпенового глікозиду хедерасапоніну С і цитрату силденафілу

Л.О. Яковішин, І.Р. Яровий, Д.Ю. Білаш

Севастопольський національний технічний університет
вул. Університетська, 33, Севастополь, 99053, Україна

Резюме. Уперше описано утворення супрамолекулярного комплексу тритерпенового глікозиду хедерасапоніну С (3-О-α-L-рамнопіранозил-(12)-О-α-L-арабінопіранозил-28-О-α-L-рамнопіранозил-(14)-О-β-D-глюкопіранозил-(16)-О-β-D-глюкопіранозид хедерагеніну) із цитратом силденафілу. Комплексоутворення підтверджено даними ІЧ- та УФ-спектроскопії. Встановлено, що глікозид утворює комплекс із цитратом силденафілу складу 1:1. Вивчено іхтіотоксичну активність отриманого супрамолекулярного комплексу проти Poecilia reticulata.

Ключові слова: хедерасапонін С, цитрат силденафілу, супрамолекулярний комплекс, УФ-спектроскопія, ІЧ-спектроскопія, Poecilia reticulata, іхтіотоксичність.

Full-text in PDF  


Прогнозування структури ВβN-домену фібриногену
за допомогою комп’ютерного моделювання і технології обмеженого протеолізу

В.О. Чернишенко1,2, Г.П. Волинець1,3

1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка
вул. Володимирська, 60, Київ, 01601, Україна

2 Інститут біохімії імені О.В. Палладіна НАН України
вул. Леонтовича, 9, Київ, 01601, Україна

3 Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
вул. Академіка Заболотного, 150, Київ, 03680, Україна

Резюме. За допомогою сервера для комп’ютерного моделювання I-TASSER отримано просторові моделі фрагментів фібриногену Bβ1-60 і мономерного фібрину desАВ Вβ15-60. На основі кінетичних закономірностей обмеженого протеолізу пептидного зв’язку фібриногену Bβ42-43 та фібрину desАВ відібрано по одній моделі, що найвірогідніше відображають тривимірну структуру BβN-доменів фібриногену і фібрину.

Ключові слова: фібриноген, фібрин, ВβN-домен, кінетика, обмежений протеоліз, комп’ютерне моделювання.

Full-text in PDF  


Синтез і вивчення протипухлинної активності нових похідних азолопіримідинів

О.П. Козаченко, О.В. Шабликін, В.С. Броварець

Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
вул. Мурманська, 1, Київ, 02660, Україна

Резюме. Синтезовано нові конденсовані похідні піримідину – 6,9-дигідро-1Н-пурин-6-они, оксазоло[5,4-d]піримідини, піразоло[1,5-а]піримідини, оксазоло[4,5-е]піразоло[1,5-а]піримідини, 7,8-дигідроімідазо[1,2-с][1,3]тіазоло[4,5-е]піримідини і 7,8-дигідроімідазо[1,2-с][1,3]оксазоло[4,5-е]піримідини. Уперше встановлено, що вони та їх синтетичні прекурсори виявляють протипухлинну активність.

Ключові слова: азолопіримідини, пурини, протипухлинна активність.

Full-text in PDF  


Рідиннофазний комбінаторний синтез різноманітної бібліотеки 2-амінопіримідинонів та їхніх 6-азааналогів

М.О. Чеканов, С.С. Тарнавський, А.Р. Синюгін, С.М. Ярмолюк

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
вул. Академіка Заболотного, 150, м. Київ, 03680, Україна

Резюме. Проведено рідиннофазний синтез бібліотеки зі 150 2-амінопіримідинонів та їхніх 6-азааналогів. Ключові інтермедіати для генерації бібліотеки, S-метилпіримідинони і S-метил-6-азапіримідинони, отримано за типовими методиками. Реакції всіх інтермедіатів з різноманітними амінами проведено за стандартних умов з великими виходами.

Ключові слова: піримідини, азапіримідини, інгібітори протеїнкіназ, ацилування, тіоазаурацили, S-метилпіримідинони.

Full-text in PDF  


Модифікація похідних 4
-амінохіназоліну і 3-карбетокси-4-амінохіноліну шляхом глікозилювання для підвищення їх розчинності та впливу на активність протеїнкінази СК2

В.М. Сапелкін1, В.О. Кур’янов2, О.В. Остринська1, Т.О. Чупахіна2, У.С. Прискока2, А.Г. Голуб1, О.П. Кухаренко1, В.Я. Чирва2, В.Г. Бджола1, С.М. Ярмолюк1

1 Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
вул. Академіка Заболотного, 150, Київ, 03680, Україна

2 Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського
просп. Вернадського, 4, Сімферополь, АР Крим, 95000, Україна

Резюме. З метою отримання більш активних і розчинних інгібіторів СК2 уперше було синтезовано похідні 4-амінохіназоліну та 3-карбетокси-4-амінохіноліну, модифіковані залишками цукру (ацетамідоглюкози). IC50 найбільш активної сполуки – [3-(2-п-толіл-хіназолін-4-іламіно)-фенокси]-тетрагідропіран-3-іл-] ацетаміду – становить 2 µM.

Ключові слова: хіноліни, хіназоліни, інгібітори СК2, похідні ацетамідоглюкози.

Full-text in PDF  

 

 

 


 

 
Головна сторінка